Боєць 23 ОМБр з позивним «Сивий»
До 2022 року Сергій жив звичайним життям у Кривому Розі: працював зварювальником на гірничо-збагачувальному комбінаті, був задоволений своєю роботою й навіть не уявляв, що колись стане військовим. Повномасштабна війна змінила все.
У травні 2022 року він мобілізувався до 518-го батальйону спецпризначення. Вісім місяців служби на Харківському напрямку, чергування на позиціях позмінно, окопи та перші бої загартували характер.
Коли підрозділ перекинули на Донеччину, стало ще важче. 28 грудня 2022-го під Кремінною Сивий отримав тяжке поранення. «Прилетів касетний снаряд, осколок — мені в плече, — згадує він. — Побратими вціліли. Мене швидко перемотали й повели на евакуацію, три кілометри через болото, по коліна у воді». Відтоді триває довге лікування, та Сергій не залишив служби. Нині він у резерві 23 ОМБр і допомагає бригаді
Перший бій назавжди залишився в пам’яті. «Перший вихід завжди найважчий. Тоді усвідомлюєш: війна справжня. Коли кулі свистять, коли вибухає поряд, це дуже запам'ятовується. Коли ти подумки з рідними попрощався і приймаєш бій», — ділиться спогадами боєць.
Мрія Сивого проста й щира: щоб діти жили у мирній Україні, ніколи не бачили війни й не знали її страху. Сивий знає, заради чого продовжує свій шлях у строю.
Боротьба триває!
Долучайтеся до 23 ОМБр!
073 002 30 23