Україна без бар’єрів: правильно звертаємося до людей з порушеннями слуху
Некоректно звертаючись до людей, ми ненавмисно відчужуємо їх. Тому принципово важливо, щоб наша мова була безбар’єрною, поважала гідність іншої людини.
Створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської «Довідник безбар’єрності» становить собою гід з коректного спілкування, де зазначені нові норми безбар’єрної мови.
ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ
Термін «глухонімий» не є коректним, адже люди з повною втратою слуху (до прикладу, внаслідок травми, через стан здоров’я або вікових змін) зберігають здатність мовлення. Щобільше, діти, котрі народжуються з порушеннями слуху, також можуть навчитися говорити. Звісно ж, їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух.
До речі, термін «глухий» серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає прийнятним, інша – ні. Тому краще використовувати припустимий термін для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху».
ЖЕСТОВА МОВА
Терміни «мова жестів» не є правильним, а «сурдопереклад» – застарілим. Адже насправді мову жестів використовує кожен з нас: коли щось пояснюємо, говоримо, сміємося та використовуємо жести й міміку. А от жестова мова – це мова, яку використовують саме люди з порушеннями слуху, у неї є свої правила, структура та словник.
